Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 957 від 22.09.2014р., зі змінами та доповненнями:

«….Графи 5.1, 5.2 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:

у графі 5.1 вказується умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;

у графі 5.2 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО».

               Пункт 7 Порядку, визначає, що: «…Не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: … порушення порядку заповнення податкової накладної».
               Отже, дотримання порядку заповнення податкової накладної набуває великого значення.
               Проблемою, з якою стикнулися бухгалтери в Україні, стало питання, як вимірювати послугу. Зокрема, які умовні позначення та коди одиниці вимірювання послуг зазначати в податковій накладній.
               
               Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:  господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; 

Послуга відноситься до дії, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто це загальна назва господарської операції, така як : поставка, купівля-продаж; позика тощо.

Зміст цієї господарської операції становить її конкретний вид: юридичні послуги, посередницькі послуги, побутові послуги.

Отже, послуга не може бути одиницею виміру. Наприклад ми отримали юридичні послуги в кількості послуга. Послугою виміряти послугу неможливо. Аналогічно з одиницею виміру – гривня: Ми отримали 10 гривень послуг, вартістю 500 гривень? Ні, гривня теж не може виміряти кількість послуг.

Відповідно до визначень, що дає словник Української мови:

«…..МІ́РА, и, жін.

1. Одиниця виміру чого-небудь. Міри виникли в зв'язку з потребою людини вимірювати розміри навколишніх предметів (Фізика, I, 1957, 11); Міра ваги; Міра об'єму.

3. Певна величина, що є одиницею виміру в конкретних умовах…

4. Те, чим міряють, вимірюють що-небудь.

6. Величина, розмір, ступінь чого-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 744.».

«…ПО́СЛУГА, и, жін.

1. Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому.

2. перев. мн. Робота, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 341.».

У класифікаторі ДК 011-96 немає такої одиниці виміру, як послуга.

Для послуг можливо застосовувати такі одиниці виміру як: місяць, день, година.

(Спірним видається застосування одиниці виміру – штука, хоча, на мою думку, теж можливо застосовувати, наприклад: Послуга/ зміст послуги: «Юридична консультація з питань оподаткування». Одиниця виміру: штука. Кількість: 1. Тобто, ми оплатили 1 юридичну консультацію, не кількість годин, які тривала ця консультація, а саме одну консультацію).

Таким чином, насамперед необхідно дивитися у договорі про надання послуг, як і за що здійснюється оплата та яким чином надаються послуги.

Якщо зазначено, що оплата здійснюється за місяць послуг, то в такому випадку ми маємо одиницю виміру – місяць, оскільки ми сплачуємо кошти по завершенню певного періоду часу - місяця. Отже ми міряємо надання послуг місяцем. Тобто місяць комерційних послуг, місяць юридичних послуг, коштує стільки-то гривень.

Наприклад: послуга по обслуговуванню клієнта (юридичне чи агентське, неважливо) в червні місяці. Як, її виміряти? Гривнею: 100 гривень послуг? Ні. Можливо послугою: 1 послуга послуг? Теж, ні.

Залишається:

Зміст господарської операції: Агентські послуги (комерційне посередництво, юридичні послуги).

Одинця виміру: Місяць.

Обсяг: 1.

І ми оплачуємо саме місяць послуг, що і є предметом договору.

Аналогічно, якщо оплата послуг погодинна.

Така позиція повністю узгоджується із Класифікатором.